Свинарство та промислова хімія лише на перший погляд не мають нічого спільного. Для вирощування нежирного м’яса високої якості потрібне збалансоване харчування, особливо перед забоєм. У раціоні повинні бути такі компоненти як хлорид натрію, калій, фосфор, а також кальцій. При недостатній кількості магнію молодняк страждає від підвищеної збудливості, нервового тику, спостерігається викривлення кісток та збільшується ймовірність перелому суглобів в області зап’ястя.
Що показали результати досліджень
У середині 2021 року у Павлограді (Дніпропетровська область) провели комплексне дослідження з метою визначення ступеня впливу хімічних компонентів на розвиток свиней. Молодняк поділили на дві групи, потім сформували раціон. Експеримент тривав 60 днів із залученням фахівців Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Першу групу годували комбікормом, у складі якого були:
- кукурудза;
- пшениця;
- соняшниковий шрот;
- рибна мука;
- ячмінь.
Перераховані компоненти – це стандартний раціон, а другу групу годували ідентично, лише додавали оксид магнію, діоксид кремнію, оксид заліза, оксид алюмінію та оксид сірки. Експериментальну харчову добавку надали працівники хімічної промисловості, які зберегли у таємниці відсоткове співвідношення компонентів. У кожній групі було по 15 свиней однакового віку. Перші результати експерименту оприлюднили за 7 днів. Приріст ваги у другій групі, яка вживала харчову добавку, виявився більшим на 8% порівняно з першою групою. Хімічна промисловість продемонструвала результат, про який навіть не мріяли власники свиноферми у Павлограді.
Тільки протягом одного місяця приріст склав 48%, якщо порівнювати з групою, яка вживала лише комбікорм із кукурудзи, пшениці, ячменю тощо. Наприкінці експерименту піддослідних тварин зарізали, потім відокремили жирові маси від м’язової тканини та кісток. Свині були здорові та досить вгодовані. У другій групі, яка вживала добавки, м’яса було на 7%, а сала на 9% більше порівняно з першою групою. Завдяки продукції хімічної промисловості вдалося зміцнити кісткові тканини та зробити систему харчування максимально збалансованою. Фермери отримали реальну можливість наростити обсяги виробництва м’яса та сала без великих капіталовкладень та збільшення поголів’я.